Не кожній людині відомо, чим лікувати дизентерію. Це захворювання кишечника викликано розвитком і розмноженням в ньому небезпечних паразитів, званих шигели. Головний симптом дизентерії — це ентероколіт, в ході якого здійснюється вплив на внутрішню поверхню кишечника даними мікроорганізмами. Якщо пацієнту поставлено лікарський висновок дизентерії, терапевтична методика буде залежати від того, який вид збудника переважає в товстій кишці. Переважно діагностується дизентерія в гострій формі, що вимагає негайного лікування.
В цілому, дизентерія вважається інфекційною хворобою, при розвитку якої виникає інтоксикація організму, що супроводжується загальним поганим станом організму, підвищенням температури тіла, нудотою і блювотою, порушенням роботи травної системи. Виявляється хворобливими відчуттями в животі, спочатку тупими, які спостерігаються по всій області живота, перестали в постійні. Пацієнтам, які хворіють на дизентерію, призначається індивідуальна комплексна терапія.
антибактеріальна терапія
Чим лікувати дизентерію? Використання антибіотиків для лікування є основною методикою патогенетичної терапії даним препаратом. Збудник має особливу чутливість, тому лікування найбільш ефективно. Як правило, лікар прописує такі антибіотики, як:
- фуразолідон;
- налидиксовая кислота;
- тетрациклін;
- фторхінолони;
- цефалоспаріни;
- сульфаніламід.
Якщо дизентерія протікає в легкій формі достатньо приймати таблетки Фуразолідон або налідиксової кислоти. При розвитку важкої форми патологічного процесу будуть потрібні останні 4 групи лікарських медикаментів.
Однак бувають ситуації, коли антибіотики посилюють розвиток дизентерії. Це пояснюється порушенням звичного рівноваги паразитів в кишечнику, в результаті чого розвивається дисбактеріоз і знижується імунна система. Внаслідок цього зростає проникність поверхні товстої кишки для шкідливих токсичних елементів. До того ж знижується інтенсивність виведення кишкових бактерій збудників з організму. У зв’язку з цим ліки призначає виключно лікар, виходячи з індивідуальних особливостей організму.
Засоби для очищення організму
При прогресуванні хвороби в завершальній стадії лікувальні заходи потрібно виконувати, використовуючи ефективні ліки або розчини, що допомагають усунути токсини з крові і просвіту кишки. До таких засобів слід віднести:
- ентеросорбенти (Ентерол, Активоване вугілля, ентеросгель);
- розчини глюкози і солей, що використовуються внутрішньовенно;
- колоїдні розчини.
Ентеросорбенти мають в складі пористі частинки незначних розмірів. За рахунок вбирання в себе токсичних продуктів, вони знищують життєдіяльність шигелл. Прийом препаратів здійснюється всередину. Їх прийом слід здійснювати, використовуючи невелику кількість води для запивання.
Внутрішньовенні розчини глюкози і солей прискорюють ниркову фільтрацію і відновлюють внутрішньосудинний об’єм крові. Завдяки їх прийому в значній мірі знижуються ознаки інтоксикації, а також інші симптоми, властиві дизентерії.
Колоїдні розчини призначаються у вигляді ін’єкцій. Використання засобу допускається виключно за відсутності проявів зневоднення. Такі розчини сприяють поліпшенню плинності крові і збільшення дезінтоксикації.
Курс лікування внутрішньовенними розчинами встановлюється лікарем індивідуально для кожного пацієнта, так як повинні бути враховані зміни коефіцієнтів кислотності кровотоку, а також рівень кров’яного тиску і порушення водно-електролітного обміну.
Підвищення імунітету і дієта
Лікування при кишкової хвороби, що протікає тривалий час, слід доповнювати лікарськими засобами, що сприяють підвищенню імунної системи організму. До них відносять такі ліки:
- імуномодулятори, що знищують саму інфекцію;
- пре — і пробіотики, що сприяють відновленню мікрофлори товстої кишки і активізують її захисні властивості;
- ферментні засоби, які допомагають перетравлювати їжу і створити сприятливе середовище для розмноження корисних бактерій.
Тривалість терапії становить приблизно 1 місяць. При розвитку дисбактеріозу ймовірність зараження інфекцією з патогенними мікроорганізмами збільшується в кілька разів.
При лікуванні необхідно дотримуватися дієтичного харчування, адже при дизентерії внутрішня оболонка кишечника дуже часто отримує пошкодження. У зв’язку з цим в гострому періоді хвороби, а також під час реабілітації кишечника фахівці радять дотримуватися особливої дієти. З щоденного меню потрібно прибрати всі продукти, що містять грубі волокна. Готувати їжу потрібно виключно на пару, а потім подрібнювати її до пюреобразной консистенції. В подальшому, коли ознаки збою в роботі системи травлення зникнуть, потрібно буде поетапно вводити нові продукти в режим харчування.
Народні способи лікування
При такому недугу як дизентерія, лікування вдома переважно виконують, використовуючи рослинні засоби, що не мають в своєму складі різних хімічних елементів. Наприклад, відмінне народний засіб — це суміш з лікарських рослин кори дуба, звіробою, листя подорожника, квіток ромашки і споришу. Всі компоненти беруть в рівних частках і подрібнюють. Після змішування траву заливають окропом, залишають на півгодини. Готовий розчин знімає запалення і чинить спазмолітичну дію. За рахунок цього стихає больовий симптом при дизентерії.
При захворюванні кишечника допоможе наступний відвар, виготовлений з квітів пижма і конюшини, листя малини, м’яти і кореня зміїного горця. Всі інгредієнти перемішують і поміщають в окріп, після чого суміш відварюють протягом 10 хвилин. Вживати відвар необхідно після його охолодження.
Звичайний солодкий чай можна замінити настоєм з насіння і квітів кінського щавлю. Народні засоби є лише доповненням до основного лікування лікарськими препаратами. Перед застосуванням лікарських трав’яних зборів слід проконсультуватися з фахівцем і встановити правильну метод лікування дизентерії.
Надання першої допомоги
Лікувальні заходи щодо усунення дизентерії у людей різних вікових груп можна починати ще до візиту швидкої допомоги. Чекаючи лікарів, слід поїти пацієнта великим об’ємом рідини, в кращому випадку зробити слабкий розчин солі і цукру. В цей час хворому повинен бути забезпечений повний спокій, тому потрібно ізолювати його від сторонніх людей. Так вдасться уникнути поширення інфекції.
Після відвідування туалету пацієнтом потрібно стежити за тим, щоб фекалії були добре змиті. Хворий не повинен вживати деякі лікарські засоби специфічної дії, що пригнічують функціонування кишечника. При підвищенні температури тіла потрібно приймати жарознижуючі засоби, інакше можуть з’явитися неврологічні симптоми.
Ті люди, у яких є підозра на дизентерію, повинні обстежуватися в короткий термін, а при підтвердженні спрямовані в інфекційну лікарню. При легкому перебігу захворювання допускається лікуватися в амбулаторних умовах, дотримуючись при цьому необхідних гігієнічних правил. Разом з тим, застосування засобів народної медицини для боротьби з інфекційним захворюванням має проводитися тільки після узгодження з лікуючим лікарем.
Таким чином, дизентерію лікують в домашніх, або в стаціонарних умовах. У першому випадку захворювання має протікати без розвитку ускладнень і з помірними симптомами. Допускається дотримуватися лікувальну дієту, приймати антибіотики, ферменти, імуномодулюючі препарати і знеболюючі засоби, і інше потрібні ліки.
Всі препарати повинні бути прописані і призначені лікарем.
На додаток до загального традиційному лікуванню фахівці рекомендують використовувати народні засоби. При гострій формі дизентерії рекомендується лікування в стаціонарних умовах під постійним наглядом кваліфікованого медперсоналу.
