Символ віри або молитва «Вірую» — одна з головних християнських молитов
Молитва «Символ віри», текст якої російською мовою буде наведено нижче, вважається однією з головних молитов християнства всіх конфесій. У ній в короткій формі викладені основні істини християнського віросповідання, тобто те, у що вірять християни у всьому світі. З цієї причини назва «Символ віри» частенько замінюють синонімом «Вірую» — за першим словом, з якого ця молитва починається.
«Символ віри» будь-яка церква виділяє особливе місце: з цієї молитви починаються служби, її читають хресні при хрещенні дитини. Її зобов’язані знати також ті, хто саме приймає Хрещення, в тому числі — діти, які досягли свідомого віку. Сила «Вірую» дозволяє встановити тісний зв’язок з Господом і зміцнити свою віру в нього.
Російською мовою текст молитви «Символ віри» звучить наступним чином:
Коротка історична довідка про походження молитви
Прообраз «Символу віри» зародився ще за часів формування Церкви. Вже тоді існувало кілька коротких істин, метою яких було нагадати зверненим в хрещення про те, у що вони повинні вірити. З часом, у міру того, як зазнавав змін обряд хрещення, молитва почала набувати свій сучасний вигляд, в її зміст включалися нові формулювання.
Такий варіант, в якому «Символ віри» існує зараз, було складено на I і II Вселенських соборах. Перший проведено був в 325 році, в Нікеї, Другий — в 381 році, в Константинополі (Царгороді). За назвою цих міст сучасний «Символ віри» отримав назву Никео-Царгородський. Під час Першого Собору складені були перші 7 істин молитви, під час Другого — інші 5.
Складається «Символ віри» з 12 членів (частин). Кожна частина містить в собі якусь одну істину:
- 1-й член — згадується єдиний Бог;
- з 2-го по 7-й — присвячені Ісусу Христу, синові Господнього;
- 8-й член — йдеться про Святого Духа;
- 9-й член — присвячений єдиної Церкви;
- 10-й член — таїнство хрещення, його благо;
- 11-й і 12-й члени — згадка про Царство Небесне, про воскресіння пішли в світ інший, про вічного життя.
«Символ віри» не дарма починається зі слова «Вірую» — в ньому закладено величезний сенс, і вимовлятися воно повинно щиро, відгукуватися в душі і свідомості людини, що молиться. Вірити — перше, що потрібно від істинного християнина. Далі перераховується, у що саме він зобов’язаний вірити: в триєдність Бога (Отець, Син і Святий Дух), в єдину Церкву і вічне життя, яка на землі запанує після Страшного Суду, де все до єдиного отримають по заслугах.
Перший член молитви присвячений єдиному Богу, саме єдиному, так як християнство — релігія монотеїстична. До зародження християнства люди придумували собі безліч богів, асоціювали їх з явищами природи. А в християнській релігії Господь один, Син Божий і Святий Дух — частини його.
У першому члені розкривається сутність Творця: завдяки йому, зародилося життя на землі, саме він створив все живе і неживе, «видиме і невидиме».
Після згадки про єдиного Бога, йде розповідь про Його Сина — Ісуса, який пожертвував власним життям, щоб людству було даровано порятунок від усіх гріхів. Сина Господнього, народженого звичайної смертною жінкою, християни шанують за Бога.
Христос зростав, подібно звичайній людині, але відрізнявся від інших людей даром чудотворення. Чудес на своєму життєвому шляху він створив безліч. За Ісусом йшли люди, а апостоли стали першими його учнями. Він навчав їх Божому слову, не приховуючи свого походження. Він народився, як народжуються всі люди, жив людським життям і помер теж, як людина, а потім воскрес з волі свого Отця.
З ухвалення таємниці рождения, життя і воскресіння Ісуса Христа бере початок християнська віра. З цієї причини Синові Господнього присвячена більша частина молитви — в цій частині коротко розкривається його життєвий шлях. Вважається, що нині він перебуває поруч зі своїм Отцем і чекає настання Страшного Суду.
Святому Духу присвячений 8-й член молитви. Він є частиною єдиного Бога і шанується поряд з Творцем і Сином Його.
У дев’ятій частині «Символу віри» Церква названа єдиної, соборної і апостольської. Єдина — тому що об’єднує вона віруючих усього світу, поширює серед них християнські істини. Соборна — значить, всесвітня. Для християнства не існує окремих народів — сповідувати цю релігію може будь-яка людина, що проживає в цьому світі. Апостольська — бо першими послідовниками Христа стали саме апостоли. Вони записали життя Ісуса і його діяння, рознесли цю історію по всьому світу. Апостоли, обрані Христом при його земного життя, стали основоположниками християнської релігії.
Таїнства хрещення присвячений десятий член «Вірую». Молитвою цієї супроводжується будь-який обряд хрещення. Її вимовляє новонавернений, або його хресні. Коріння самої молитви зародилися разом з хрещенням, яке є однією з ключових християнських традицій. Беручи хрещення, людина приймає Ісуса, готується молитися і почитати триєдиного Бога.
Заключний, 12-й, член «Символу віри» оповідає про прийдешнє воскресіння покійних і майбутньому рай на землі для праведних християн, який влаштує Ісус Христос після Страшного Суду і перемоги над темрявою, не без допомоги свого могутнього Отця.
На оптимістичній ноті — очікуванні прекрасного того часу — закінчується «Символ віри». У цих дванадцяти членів розміщена вся суть і історія християнської релігії.