(Читається з дня смерті 40 днів і перед річницею за 40 днів до дня смерті щодня)
«Пом’яни, Господи Боже наш, у вірі й надії життя вічного преставльшагося * раба Твого, брата нашого (ім’я), і як благий і чоловіколюбець, отпущаяй гріхи і потребляяй неправди, полегши, відпусти і прости всі вільна його гріхи й невільні, визволи його від вічної муки і вогню геенскаго, і даруй йому причастя і насолоду вічних Твоїх благих, призначених люблять Тебе: аще бо і згрішив, але не відступив від Тебе, і безсумнівною у Отця і Сина і Святого Духа, Бога Тебе в Троїце славімаго, верова, і одиницю в Троїце і Трійцю у Єдності православно навіть до останнього св оего подиху сповідував. Тим же милостивий того буди, і віру в Тебе, замість справ постав, і зі святими Твоїми, бо Щедрий, упокой: несть бо людина, іже поживе і не згрішив, але Ти Єдін єси крім усякого гріха і правда Твоя правда навіки, і Ти єси Єдін Бог милості і щедрот, і людинолюбства, і Тобі славу возсилаємо, Отцю і Сину і Святому Духу, нині і повсякчас, і на віки віків. Амінь. »
* До 40-го дня після смерті покладається читати «новопреставленого», в подальшому — «преставльшагося».
Рекомендується читати разом з акафістом за едіноумершего.
«Боже духів і всякої плоті, смерть подолав і диявола упразднівий, і живіт світові Твоєму дарував! Сам, Господи, упокой душі покійних рабів Твоїх: найсвятіших патріархів, преосвященних митрополитів, архієпископів і єпископів, у священичому, церковному і чернечому чині Тобі послужили; творців святого храму цього, православних праотець, батько, братів і сестер, зде і всюди лежать; вождів і воїнів за віру і вітчизну живіт свій поклали, вірних, убієнних е міжусобної брані, що потонули, згорілих, на мразь замерзлих, розтерзаних звірами, без покаяння раптово померли і не встигли примиритися з Церквою і зі своїми вороги; в нестямі розуму самоубіенних, тих, про яких заповідали і просили нас молитися, про які нема кому молитися і вірних, поховання християнського позбавлених (ім’я) В місці світлому, у місці злачні, в місці покійного, звідки я відбіжить хвороба, печаль і зітхання. Будь-яке гріх, скоєне ними словом чи ділом чи думкою, яко благий Чоловіколюбець Бог прости, бо нема людина, іже живий буде і не згрішила. Бо Ти єдиний крім гріха, правда Твоя — правда во віки, і слово Твоє — істина.
Бо Ти єси Воскресіння, і Живіт і Спокій покійних рабів Твоїх (ім’я), Христе Боже наш, і Тобі славу возсилаємо з безначальним твоїм Отцем, і Пресвятим, і Благим, і животворящим твоїм Духом, нині і повсякчас, і на віки віків. Амінь. »
«Пом’яни, Господи Боже наш, у вірі й надії життя вічного новопреставленого раба Твого (або раби Твоєї), (ім’я), І яко благ і чоловіколюбець, отпущаяй гріхи і потребляяй неправди, полегши, відпусти і прости всі вільна його гріхи й невільні, возставляя його у святе друге пришестя Твоє в причастя вічних Твоїх благ, їх же заради в Тебе Єдиного верова, істинного Бога і Чоловіколюбця . Бо Ти єси воскресіння і живіт, і спокій рабу Твоєму, (ім’я), Христе Боже наш. І Тобі славу возсилаємо, з безначальним твоїм Отцем і з Пресвятим Духом, нині і повсякчас, і на віки віків, амінь. »
«Христі Ісусі, Господи і Вседержителю! Ти плачуть розраду, сірих і вдів заступництво. Ти сказав єси: приклич Мене в день скорботи твоєї, і ізму тя. У дні скорботи своєя вдаюся до Тебе я і молюся Тобі: Не відверни лиця Твого від мене і вислухай благання моє, принесене Тобі зі сльозами. Ти, Господи Владико усіляких, благоволив Ти сочетатся ма з єдиним з рабів Твоїх, під еже бити нам одним тілом і одним духом; Ти дав єси мені цього раба, яко співмешканця і захисника. Твоєї ж благий і премудрій волі вгодно от’яті від мене цього раба Твого і оставити ма єдину. Схиляюся перед сію Твоєю волею і до Тебе вдаюся в дні скорботи моєї: заспокой смуток мій про розлуку з рабом Твоїм, другом моїм. Аще От’ять єси його від мене, чи не відніми від мене Своєї милості. Яко ж колись прийняв Ти вдовиці дві лепти, тако прийми і це благання моє. Пом’яни, Господи, душу спочилого раба Твого (ім’я), Прости йому всі провини його, вільні й невільні, аще словом, аще справою, аще і несвідомо, не згуби його зі беззаконмі його і не предаждь вічної борошні, але з великої милості Твоєї і з великого милосердя Твого полегши і прости всі провини його і вчинити його зі святими Твоїми, де немає хвороба, ні печаль, ні зітхання, але життя безконечне. Молю і прошу Тебе, Господи, дай мені всі дні життя мого НЕ переставати молитися за померлого раба Твого, і навіть до відходу мого просити в Тебе, Судді всього світу, залишення всіх гріхів його і вселення його в Небесні обителі, яже Ти приготував люблячим Тебе. Яко аще бо і згрішив, але не відступив від Тебе, і безсумнівною Отця і Сина і Святого Духа православно навіть допоследняго свого подиху сповідував; тим же віру його в Тебе, замість справ йому постав, бо нема людина, іже живий буде і не згрішив, Ти єдиний крім гріха, і правда Твоя — правда на віки. Вірую, Господи, і визнаю, що Ти почуєш благання моє і не відвернеш лиця Твого від мене. Бачачи вдовицю, зельне що плаче, умілосердівся, сина ея, на поховання несомую, воскресив єси: тако умілосердівся, утиши і скорботу мою. Яко ж розкрилося єси рабу Твоєму Феофіла, що відійшли до Тебе, двері милосердя Твого та пробачив єси йому гріхи його по молитвам святої Церкви Твоєї, почуй молитвам і милостині дружини його: сице і аз благаю Тебе, прийми моє благання за раба Твого і введи його в життя вічне. Бо Ти єси уповання наше. Ти єси Бог, еже милувати і спасати, і Тобі славу возсилаємо з Отцем і Святим Духом. Амінь. »
(Молитва вдівця про покійну дружину)
«Христі Ісусі, Господи і Вседержителю! У тому, що крушить і розчулення серця мого молюся Тобі: упокой, Господи, душу спочилих рабів Твоєї (ім’я), В Небеснім Царстві Твоїм. Владико Вседержителю! Ти благословив єси супружесткій союз чоловіка і дружини, егда рекл єси: чи не добре бути людині єдиному, створимо йому помічника по ньому. Ти освятив єси союз сей у образ духовного союзу Христа з Церквою. Вірую, Господи, і визнаю, яко ти благословив єси сочетатся і мене сім святих союзом з єдиною з рабинь Твоїх. Твоєї ж благий і премудрій волі вгодно от’яті у мене цю рабу Твою, яку Ти дав єси мені, яко помічницю і подругу життя мого. Схиляюся перед сію Твоєю волею, і молюся Тобі від усього серця мого, прийми моління моє це про Своїй невільниці (ім’я), І прости їй, аще згрішив словом, справою, думкою, і несвідомо; аще земне возлюби паче небесного; аще про одязі та оздобленні тіла свого печеся паче, неже про освіту шати душі своея; або аще недбалий про чадех своїх; аще преогорчі кого словом чи ділом; аще поропта в серці своєму на ближнього свого або осуди кого або іно що від таких злих Содель. Вся ця прости їй, яко благий і людинолюбний, бо нема людина, іже живий буде і не згрішила. Чи не ввійди в суд з рабою Твоєю, яко створенням Твоїм, не осуди у після гріхом ея на вічної муки, але пощади і помилуй з великої милості Твоєї. Молю і прошу Тебе, Господи, сил даруй мені по всі дні життя мого НЕ преставився молитися про покійну Своїй невільниці, і навіть до смерті життя мого просити їй у Тобі, Судді всього світу, залишення гріхів ея. Так яко же Ти, Боже, поклав єси на главу ея вінець від каменя чесна, вінчаючи ю зде на землі; тако увінчай ю вічною Твоєю славою в Небеснім Царстві Твоїм, з усіма святими, тамо радісними, так укупі з ними вічно оспівує всесвяте ім’я Твоє з Отцем і Святим Духом. Амінь. »
«Господи, Ісусе Христе, Боже наш! Ти сірих хранитель, скорботних пристановище і плачуть Утішитель.
Вдаюся до тебе я, осиротілий, зітхаючи й плачучи, і молюсь Тобі: вислухай благання моє і не відверни лиця Твого від зітхань серця мого і від сліз очей моїх. Молюся Тобі, милосердний Господи, заспокой скорботу мою про розлуку з народила і виховала ма матерію моєю, (ім’я) -, душу ж ея, яко сходять до Тебе з правдивою вірою в Тебе і з твердою надією на Твою людинолюбство і милість, прийми в Царство Твоє Небесне.
Схиляюся перед Твоєю святою волею, що нею от’ята бисть у мене, і прошу Тебе, що не відніми точию з неї милості і благосердя Твого. Знаю, Господи, що Ти Суддя світу цього, гріхи й нещастя отців наказуеші в дітях, онуках і правнуках аж до третього й четвертого роду: а й милуєшся отців за молитви і чесноти чад їх, онуків і правнуків. З жалем і розчуленням серця благаю Тебе, милостивий Судіе, що не карай вічною карою покійну незабутню для мене рабу Твою, матір мою (ім’я), Але відпусти їй всі гріхи ея вільні й невільні, словом і ділом, і несвідомо створена нею в житії ея зде на землі, і з милосердя і людинолюбства Твоєму, молитвами Пречистої Богородиці і всіх святих, помилуй ю і вічної муки визволи.
Ти, милосердний Отче отців і чад! Даруй мені, у всі дні життя мого, до останнього подиху мого, що не переставати памятоваті про покійну матір моєї в молитвах своїх, і умоляті Тебе, праведного Суддю, так вчініші ю в місці світлому, у місці прохолодно і в місці покійного, з усіма святими , аж ніяк ж відбіжить всяка хвороба, печаль і зітхання.
Милостивий Господи! Прийми днесь про Своїй невільниці (ім’я) Теплу молитву мою край та віддай їй заплата Твоїм за труди і піклування виховання мого в вірі та християнській побожності, яко яка навчила мене первее всього веде Тебе, свого Господа, благоговійно молитися Тобі, на Тебе Єдиного уповати в бідах, скорботах і хворобах і хранити заповіді Твої; за благопопеченіе ея про моє духовному успіху, за теплі приносив нею про мені моління перед Тобою і за все дари, нею випросив мені від Тебе, віддай їй Своєю милістю, Своїми небесними благами і радостями у вічному Царстві Твоєму.
Бо Ти Бог милостей і щедрот і людинолюбства, ти спокій і радість вірних рабів Твоїх, і Тобі славу возсилаємо з Отцем і Святим Духом, і нині і повсякчас, і на віки віків. Амінь. »
«Господи, Ісусе Христе, Боже наш! Ти сірих хранитель, скорботних пристановище і плачуть Утішитель.
Вдаюся до тебе я, осиротілий, зітхаючи й плачучи, і молюсь Тобі: вислухай благання моє і не відверни лиця Твого від зітхань серця мого і від сліз очей моїх. Молюся Тобі, милосердний Господи, заспокой скорботу мою про розлуку з народили та виховали ма батьком моїм, (ім’я), Душу ж його, яко сходять до Тебе з правдивою вірою в Тебе і з твердою надією на Твою людинолюбство і милість, прийми в Царство Твоє Небесне.
Схиляюся перед Твоєю святою волею, що нею от’ят бисть у мене, і прошу Тебе, що не відніми точию від нього милості і благосердя Твого. Знаю, Господи, що Ти Суддя світу цього, гріхи й нещастя отців наказуеші в дітях, онуках і правнуках аж до третього й четвертого роду: а й милуєшся отців за молитви і чесноти чад їх, онуків і правнуків. З жалем і розчуленням серця благаю Тебе, милостивий Судіе, що не карай вічною карою померлого незабвеннаго для мене раба Твого батька мого (ім’я), Але відпусти йому всі провини його вільні й невільні, словом і ділом, і несвідомо створена їм в житії його зде на землі, і з милосердя і людинолюбства Твоєму, молитвами Пречистої Богородиці і всіх святих, помилуй його і від вічної муки визволи.
Ти, милосердний Отче отців і чад! Даруй мені, у всі дні життя мого, до останнього подиху мого, що не переставати памятоваті про померлого батьку моєму в молитвах своїх, і умоляті Тебе, праведного Суддю, так вчініші його в місці світлому, у місці прохолодно і в місці покійного, з усіма святими , аж ніяк ж відбіжить всяка хвороба, печаль і зітхання.
Милостивий Господи! Прийми днесь раба Твого (ім’я) Теплу молитву мою край та віддай йому заплата Твоїм за труди і піклування виховання мого в вірі та християнській побожності, яко яка навчила мене первее всього веде Тебе, свого Господа, благоговійно молитися Тобі, на Тебе Єдиного уповати в бідах, скорботах і хворобах і хранити заповіді Твої; за благопопеченіе його про моє духовному успіху, за теплі приносив їм про мене моління перед Тобою і за все дари, їм випросив мені від Тебе, віддай йому Своєю милістю, Своїми небесними благами і радостями у вічному Царстві Твоєму.
Бо Ти Бог милостей і щедрот і людинолюбства, ти спокій і радість вірних рабів Твоїх, і Тобі славу возсилаємо з Отцем і Святим Духом, і нині і повсякчас, і на віки віків. Амінь. »
«Господи Ісусе Христе, Боже наш, Владико життя і смерті, Утішителю скорботних! З скорботним і чуйним серцем вдаюся до Тебе і молюся Тобі: пом’яни. Господи, у царстві Твоїм покійного рабу Твою, чадо моє (ім’я), І сотвори їй вічну пам’ять. Ти, Владико життя і смерті, дарував єси мені чадо це. Твоєї ж благий і премудрій волі вгодно і от’яті е у мене. Буди благословенне ім’я Твоє, Господи. Молю Тебе, Судіе неба і землі, безкінечності любов’ю Твоєю до нас, грішних, прости покійному чаду моєму всі провини його, вільні й невільні, яже словом, яже справою, яже і несвідомо. Прости, Милостивий, і наша батьківська гріхи, та не зостануться вони на чадех наших: вем, яко множіцею згрішили перед Тобою, множіцею НЕ соблюдохом, що не сотворіхом, якоже заповів єси нам. Якщо ж покійного чадо наше, нашея або своєя заради провини, бяше в житії сем, працюючи світу і плоті своєя, і то тим більше Тобі, Господу і Богу своєму: аще возлюби принади світу цього, а то тим більше Слово Твоє і заповіді Твої, аще предавшіся Сластьон життєвим, а то тим більше сокрушению за гріхи своїх, і в нестриманості бдіння, піст і молитву забуттю предавшіся — благаю Тебе старанно, прости, преблагий Отче, чаду моєму вся таковия гріхи його, прости і полегши, аще і іно зле сотвори в житії сем . Христі Ісусі! Ти воскресив єси дочко Яіра по вірі і молитві батька ея. Ти зцілив єси дочко дружини-хананеянки по вірі і прохання матері ея: почуй убо і молитву мою, не погорди і моління мого про чадо моєму. Прости, Господи, прости всі провини його і, простивши і очистивши душу його, визволи борошна вічної і вселив з усіма святими Твоїми, від століття догодили Тобі, де немає хвороба, ні печаль, ні зітхання, але життя безконечне, бо нема людина, іже житиме і не згрішив, але Ти Єдін єси крім усякого гріха: так егда маєш судити світові, почує дитина моя превожделенний глас Твій: Прийдіть, благословенні Отця Мого, і візьміть у спадщину уготоване вам Царство від створення світу.
Бо Ти єси Батько милостей і щедрот. Ти живіт і воскресіння наше, і Тобі славу возсилаємо з Отцем і Святим Духом, нині і повсякчас, і на віки віків. Амінь. »
«Господи Ісусе Христе, Боже наш, Владико життя і смерті, Утішителю скорботних! З скорботним і чуйним серцем вдаюся до Тебе і молюся Тобі: пом’яни. Господи, у царстві Твоїм покійного раба Твого, чадо моє (ім’я), І сотвори їй вічну пам’ять. Ти, Владико життя і смерті, дарував єси мені чадо це. Твоєї ж благий і премудрій волі вгодно і от’яті е у мене. Буди благословенне ім’я Твоє, Господи. Молю Тебе, Судіе неба і землі, безкінечності любов’ю Твоєю до нас, грішних, прости покійному чаду моєму всі провини його, вільні й невільні, яже словом, яже справою, яже і несвідомо. Прости, Милостивий, і наша батьківська гріхи, та не зостануться вони на чадех наших: вем, яко множіцею згрішили перед Тобою, множіцею НЕ соблюдохом, що не сотворіхом, якоже заповів єси нам. Якщо ж покійного чадо наше, нашея або своєя заради провини, бяше в житії сем, працюючи світу і плоті своєя, і то тим більше Тобі, Господу і Богу своєму: аще возлюби принади світу цього, а то тим більше Слово Твоє і заповіді Твої, аще предавшіся Сластьон життєвим, а то тим більше сокрушению за гріхи своїх, і в нестриманості бдіння, піст і молитву забуттю предавшіся — благаю Тебе старанно, прости, преблагий Отче, чаду моєму вся таковия гріхи його, прости і полегши, аще і іно зле сотвори в житії сем . Христі Ісусі! Ти воскресив єси дочко Яіра по вірі і молитві батька ея. Ти зцілив єси дочко дружини-хананеянки по вірі і прохання матері ея: почуй убо і молитву мою, не погорди і моління мого про чадо моєму. Прости, Господи, прости всі провини його і, простивши і очистивши душу його, визволи борошна вічної і вселив з усіма святими Твоїми, від століття догодили Тобі, де немає хвороба, ні печаль, ні зітхання, але життя безконечне, бо нема людина, іже житиме і не згрішив, але Ти Єдін єси крім усякого гріха: так егда маєш судити світові, почує дитина моя превожделенний глас Твій: Прийдіть, благословенні Отця Мого, і візьміть у спадщину уготоване вам Царство від створення світу.
Бо Ти єси Батько милостей і щедрот. Ти живіт і воскресіння наше, і Тобі славу возсилаємо з Отцем і Святим Духом, нині і повсякчас, і на віки віків. Амінь. »
Молитва за нехрещених немовлят з синодика Високопреосвященнішого Григорія, митрополита Новгородського і Санкт-Петербурзького.
«Пом’яни, Чоловіколюбче Господи, душі спочилих рабів Твоїх, немовлят, котрі в нутрі православних їхніх матерів померли ненавмисно від невідомих дій, або від важкого народження, або від якоїсь необережності; охрести їх, Господи, в морі щедрот Твоїх, і спаси невимовною Твоєю чеснотою. »
Молитва матері за дітей мертвонароджених і нехрещених дана ієромонахом Арсенієм Афонським:
«Господи, помилуй дітей моїх, померлих в нутрі моєму! За віру і сльози мої, ради милосердя Твого, Господи, не позбав їх світла Твого Божественного! »
(Дана преподобним Львом Оптинським)
«Шукай, Господи, загиблу душу (ім’ярек); аще можливо є, помилуй! Недосліджені Твої. Не постав мені в гріх цієї молитви моєї. Але нехай буде свята воля Твоя! »
«Упокой, Господи, душі покійних рабів Твоїх: батьків моїх, родичів, благодійників (імена їх), і всіх православних християн, і прости їм всі провини вільні й невільні, і даруй їм Царство Небесне.»
«Упокой, Господи, душу раба Твого (раби Твоєї, рабів Твоїх) новопреставленого (ой, их) (ім’я), і прости йому (їй, їм) всі провини його (її, їх) вільні й невільні і даруй йому (їй, їм) Царство Небесне. В ім’я Отця і Сина і Святого Духа. Амінь ».
