Ікона Божої Матері «Феодоровская» здавна є берегинею Російської держави, раніше захищала Царського Дому Романових, уособлювала кінець смути часів і початок становлення держави російського.
Написана рукою апостола Луки, вона схожа за канонами з Володимирської Богородицею. Свою назву ікона отримала від Феодора Стратилата, а знайдена його старшим братом святим Георгієм (Юрієм) Всеволодовичем.
Молитва перед Феодоровской Богородицею дарує бездітним сім’ям довгоочікуваних чад, незаміжнім дівчатам чудесним чином влаштовує зустріч в майбутнім подружжям, породіллям дарує благополучне породіллі.
Святкування пам’яті чудотворного образу відбувається двічі на рік:
- 27 березня — в дату завершення Великої Смути і сходження на престол царя Михайла Федоровича;
- 29 серпня — в день чудесного явища Світлого Феодорівського Ліка Пресвятої Богородиці.
О, Пресвята Владичице Богородиці і Приснодіви Марії, єдина надіє нам грішним! До Тебе прибігаємо і Тобі молимось, яко велие маєш сміливість перед породила від Тебе по плоті Господа, Бога і Спасителем нашим Ісусом Христом. Не погорди сліз наших, Твоїх зітхань наших, що не отрини скорботи нашея, що не посоромив надії нашого на Тебе, але матірних молінні Твоїми умоли Господа Бога, щоб сподобив нас, грішних і недостойних, свободітіся від гріхів і пристрастей душевних і тілесних, помре світу і жити Йому єдиному по всі дні життя нашого. О, Пресвята Владичице Богородице, подорожуючим спутешествуй і захищай, і охороняй отої, визволи полонених від полону, свободи стражденних від бід, утеши сущих в печалі, скорботах і напастях, полегшу злидні і всяко зло для тілесне і даруй всім вся потрібна до живота, благочестя і життя часу. Спаси, Владичице, вся країни і гради і цей град, імже ця чудотворна і свята ікона Твоя дадеся на розраду та огорожу, визволи я від голоду, губітельства, боягуза, потопу, вогню, меча, нашестя чужинців, розбрату і відверни всякий гнів, на ни праведно рухомий. Даруй нам час на покаяння і звернення, визволи нас від внезапния смерті і під час виходу нашого постану нам, явльшіся, Діво Богородице, і визволи нас від повітряних митарств князів віку цього, сподоби на Страшному судищі Христовім дива одесную і вчини нас спадкоємці вічних благ, щоб дякувати навіки величне Ім’я Сина Твого і Бога нашого, з безначальним Його Отцем і Святим, і Благим, і животворящим Духом, нині, і повсякчас, і на віки віків. Амінь.
Пришестям честния Твоєї ікони, Богоотроковиця, зраділий днесь богохранимої град Кострома, якоже древній Ізраїль до кивот Завіту, притікає до опису особи Твого і воплотився від Тебе Бога нашого, так Твоїм матірних до Нього заступництвом повсякчас клопочишся всім під покров даху Твого прибегающим світ і велику милість .
Подячна приносимо Ти раби Твої, Богородице, про всіх, ними ж благодеяла єси граду нашому, з глибини душі взиваємо до Тебе, і міліся деем: чи не перестанемо, Владичице, матірних до Сина Твого і Бога нашого молитвами подаваті все благе і рятівна всім вірою і любов’ю кричущим до Тебе: Радуйся, Діво, християн похвало.
О, всемилосердним, Блага і Справжня Захисниці наша, Владичице Богородице, щастя Материнства пізнала, в якому хвилювання, надії, тривоги і скорботи всіх матерів земних Себе прийняла, не залиш молитвами Твоїми припадають до святей і чудотворної ікони Твоєї раб цих (імена) і випроси у сина Твого і всіх Бога безплодства дозвіл, під час пологів поможеніе і благочадіе, немовлям ж їх надійний покрив і защішеніе.
Призри, Пречиста Мати, на рабів Твоїх цих, союзом подружнім поєднаних і благають про Твою допомогу, нехай буде на них милість Твоя, нехай будуть плідні і так побачать вони сини синів своїх до третього і четвертого роду і до бажаної старості доживуть і ввійдуть в Царство небесне Сина Твого і Господа нашого Ісуса Христа, Якому всяка слава, честь і поклоніння личить з Отцем і Святим Духом на віки. Амінь.
До кого закличу, Владичице, до кого вдамся в жалобі своїй, до кого принесу сльози і зітхання моя, аще не до Тебе, Царице неба і землі. Хто врятує ма з твані гріхів і беззаконь, якщо не Ти, про Мати Живота, Заступниці і Прихисток роду людського. Почуй благання моє, утеши ма і помилуй в смутку своїм захисти в бідах і напастей, визволи від озлобленні і скорбот і всяких недуг і хвороб, від ворогів видимих і невидимих, вмираючи ворожнечу стужающіх мені, так позбавлений буду від наклепу і злості людські; такожде від своея ми плоті мерзенних звичаїв свободи мя. Укрий ма під захистом милості Твоєї, та віднайду спокій і радість і від гріхів очищення. Твого материнського заступництва собі вручаю: буди мені Мати і надія, покрив, і допомога, і заступництво, радість, і втіха, і швидка в усьому Помічниця. Про дивовижна Владичиці! Всяк прітекаяй до Тебе без Твоєї всесильні допомоги не відходить: цього ради і аз недостойний до Тебе вдаюся, та позбавлений буду від внезапния і лютої смерті, скреготу зубнаго і вічної муки. Небесне ж Царство получити сподоблюся і Тобі розчуленим серцем річку: Радій, Мати Божа, Предстательніце і Заступниці наша старанна, на віки віків. Амінь.
Тропар, глас 4-й
Пришестям честния Твоя ікони, Богоотроковиця, зраділий днесь богохранимої град Кострома, якоже древній Ізраїль до кивоту Завіту, притікає до опису особи Твого і воплотився від Тебе Бога нашого, так Твоїм матірних до Нього заступництвом повсякчас клопочишся всім, під покров даху Твого прибегающим, світ і велику милість.
Про Премілосердая Пані, Цариці Богородице, прийми смиренне моління наше, і не відкидай нас, Заступництво і Прихисток наше, і Твоїх нас, недостойних, але, яко Милосердна, що не перестанемо молячись, Його ж народила єси, нехай дасть нам прощення багатьох гріхів наших, нехай спасе нас, ними ж звістка долями. Помилуй нас, Владичице, помилуй нас, Несміт бо зможемо втекти перед справ. Тим же вірно взиваємо до Тебе: помилуй рабів Твоїх і неплідні серце наше покажи плодоносності благих справ. Призри на нас, недостойних, Ти бо надія і покрив наш, життя і світло серцю нашому. Яко невечірнє світло від лона твого підняв, осені душу нашу, Чистий, і віджени всяку імлу від серця нашого. Даруй нам розчулення, покаяння й знищення сердечне. Дозволь нам по всі дні життя нашого творити волю Сина Твого і Бога нашого і в усьому благоугождаті Йому єдиному. Про Богомати, що не перестанемо молячись Рождшагося від Тебе за вся прітекающія з вірою до цього чудотворного образу Твого, і подавай їм швидку допомогу і розраду в скорботах і напастях і злостраждання, визволи їх від наклепу і злості людські, від ворогів видимих і невидимих і усякої потреби і печалі. Спаси батьківщину наше, місто це і вся гради і країни від будь-яких бід і потреб, і сотвори милостива нам бити Бога нашого, відверни всякий гнів Його, на ни рухомий, і визволи нас від належащаго і праведного Його прощення. Про Боголюбива Владичиці, Ангелів прикраса, мучеників славо і всіх святих радосте, з ними моли Господа, щоб сподобив нас в покаянні скінчити життя нашого перебіг. У смерті ж годину, Пресвята Діво, спаси нас від влади бісівські і засудження, і відповіді, і страшного випробування, і поневірянь гірких, і вогню вічного, та сподобльшеіся славного Царства Божого величаємо Тебе і славимо воплотився від Тебе Христа, Бога нашого, Йому ж слава Йому з Отцем і Святим Духом, нині і повсякчас, і на віки віків. Амінь.
О, Преславна Мати Божа, помилуй мене, рабу Твою, і прийди до мене на допомогу під час моїх хвороб і небезпек, з якими народжують чад всі бідні дочки Єви. Згадай, про Благословенна між жонами, з якою радістю і любов’ю Ти йшла поспішно в горнюю країну відвідати сродніцу Твою Єлисавету під час ея вагітності і яке чудове дію справило благодатне відвідування Твоє і в матері, і в дитинку. І по невичерпного благосердя Твоєму даруй і мені, приниженні Своїй невільниці, разрешітіся від тягаря благополучно; даруй мені цю благодать, щоб дитя, покоїться тепер під моїм серцем, прийшовши до тями, з радісним Взиграніе, подібно святому немовляті Іоанну, поклонялось Божественному Господу Спасителю, Який з любові до нас, грішних, що не зогидив і Сам стати немовлям. Невимовна радість, що сповнилося незаймане Твоє серце при погляді на новонародженого Твого Сина і Господа, та потішить скорботу, майбутню мені серед хвороб народження. Життя світу, мій Спаситель, народжений Тобою, нехай спасе мене від смерти, що присікає життя багатьох матерів на годину дозволу і так прічтет плід лона мого до числа вибраних Божих. Почуй, Пресвята Царице Небесна, смиренну молитву мою і зглянься на мене, бідну грішницю, оком Твоєї благодаті; через мене не матимуть мого уповання на Твоє велике милосердя й осіни мене. Помічниця християн, Ісцелітельніца хвороб, так сподоблюся і я випробувати на собі, що Ти — Матір милосердя, і щоб я прославив завжди Твою благодать, що не отвергшая ніколи молитви бідних і рятує всіх закликають Тебе під час скорботи і хвороб. Амінь.
У серпні 1239 князь Василь Юрійович полював в костромському лісі і випадково побачив на високій сосні ікону. Він спробував взяти її в руки, але вона «не далася» і піднялася по повітрю ще вище. Князь був вражений небаченим дивом і покликав священство і людей до місця її знаходження.
На поклоніння до знайденому Ліку Богородиці прийшло безліч людей, серед них були і жителі спустошеного татарами Городця, де раніше знаходився Святий Лик, зниклий після згарищ. Саме вони визнали, що виявлена ікона і є та, що кілька років лежала в міський каплиці.
З образом Феодорівської Богоматері духовенство міста Костроми вийшло зустрічати Московське посольство, яке шествовалок молодому Михайлу Романову з проханням вступити на престол. З нею Хресний хід вирушив у монастир, де юний майбутній правитель жив з матір’ю. На всі прохання про сходження на царський престол мати з сином відмовляли. Лише після полум’яної промови архієпископа мати погодилася благословити сина на царювання. Впавши на коліна перед образом Діви Марії, вона передала сина в Її благословенні руки з проханням наставити його на шлях істинний на благо Вітчизни. З тих пір Феодорівський образ почали шанувати імператорським домом, а закордонні принцеси, яких вибирали в дружини російські імператори і великі князі, після Таїнства православного Хрещення отримували по батькові Теодорівна, в честь фамільної ікони.
Собор Костроми два рази переживав сильні пожежі, але ікона жодного разу не постраждала. Після безлічі чудотворення для ікони було зведено храм з боковим вівтарем в ім’я мученика Феодора Стратилата. Його вівтар був звернений на північ, до місця, де була знайдена ікона. Тут Лик Пресвятої Діви спочивав до 1929 року, потім переміщався по храмах і з 1991 року по теперішній час спочиває в Богоявленському соборі Костромської єпархії, перед Ликом Цариці Небесної завжди звучала молитва.
Цією іконі налічується понад 8 століть.
Феодорівський образ не раз рятував російську державу від страшних бід. Наприклад, в 1272 році князь Василь вийшов у похід проти татар і взяв з собою Лик. Під час боїв від нього виходили яскраві промені, обпалював ворожу сторону. Завдяки Богородиці була здобута довгоочікувана перемога.
З часів сходження на царський престол Михайла Романова, Феодоровская Богоматір стала покровителькою царської сім’ї, з неї було написано багато копій (списків), деякі з яких збереглися до наших днів.
Перед тим, як почати моління Цариці Небесній, слід відвідати церкву, сповідатися і причаститися. У церковній лавці купите свічки, Феодорівську ікону, наберіть святий водиці.
Не забувайте постійно, і вдень і вночі, носити на тілі хрестик.
- перед молитвою відкиньте всі негативні і егоїстичні думки, корисливі спонукання;
- запаліть свічку, її полум’я допомагає сконцентрувати свідомість і увагу;
- текст молитви рекомендується вивчити напам’ять, але не заборонено мовити прохання своїми словами або читати по молитвослову;
- уклінно вознесіть молитву, просите щиро, самозабутньо;
- читання прохань слід здійснювати щодня;
- відвідуйте святі місця, поринайте в святі джерела, приймайте Святі Христові Таїн;
- не забувайте підносити хвалу Небес щодня, а не тільки при вирішенні критичних ситуацій.
Важливо! Не варто сподіватися, що бажання здійсниться відразу після прочитання молитовного прохання. Виконання бажаного іноді доводиться чекати довгі місяці або роки.
Але не варто впадати у відчай і припиняти моління, і тоді Господь і Його Пресвята Матір обов’язково оцінять незгасну віру людини, його молитовний труд і виконають прохання.