Карма роду і як звільнитися від негативної родової програми
Бог дав людині свободу в праві вибору, але ми завжди повинні пам’ятати, що на нас лежить велика відповідальність за наші дії по відношенню до світу. Бог створив для нас небо і землю, благословив нас на проживання на землі-матінки і дав право на мудре володіння: над морською рибою, над птаством небесним, над усіма тваринами, над деревом і травинки, струмком і морем, повітрям і землею. У наше століття ми перебуваємо в неосвічених відносинах не тільки з людьми, але і зазіхнули на руйнування самого прекрасного — творіння Бога, зробили природі виклик. Це найбільший гріх і за нього, в якійсь мірі, ми вже розплачуємося (зміна клімату створює різкий перепад атмосферного тиску і впливає на серцево-судинні захворювання — інсульт, інфаркт; забруднена екологія викликала різні епідемії грипу та інших вірусних інфекцій; почастішали природні стихійні лиха : землетруси, повені, смерчі, урагани, пожежі і т. д.).
У Всесвіті існує багато духовних законів правопорядку, що стосуються всіх істот, що живуть у всесвіті Божому. І всі вони зведені в один закон Причини і Наслідки або закон Долі (Карми). Закон Причини і Наслідки справедливо захищає порядок у Всесвіті, створений самим Богом. Так само і в матеріальному світі існують органи правопорядку, які контролюють наші з вами дії. Людина, живучи в цей час, в століття Калі-Юги, ще може піти від відповідальності і покарання від законів створених людьми, тому, що в нашому світі процвітає НЕ чесність і не справедливість. Але за порушення закону Божого, через не благі діяння, нам всім не уникнути покарання.
закон Карми — це закон відплати, бо праведний ось велика нагорода на Небесах, а грішному вічна пекельна мука. Якби ми відчули хоч трошки, хоч крапельку цієї муки, яка відбувається після смерті нашої плоті, то всі ми напевно перестали б грішити і стали б святими. Той, хто був на краю і зустрівся віч-на-віч зі смертю і відчував на собі болісну біль докори своєї совісті, той знає ціну. Що краще відчувати все своє життя біль і страждання, ніж потім відчувати муки своєї совісті в потойбічному світі. Коли люди, побували на півкроку від смерті (клінічна смерть, тяжкий перенесене захворювання або щось інше), вони сильно змінюються і стають зовсім іншими людьми, правдивими. Всі ми багато чули, десь читали, але і не приймаємо всерйоз, і не замислюємося над тим, що буде з нами після смерті. Не будемо слідувати приказці: «поки грім не вдарить, мужик не перехреститься». Адже в усі часи говорилося і говориться зараз усіма релігіями, духівниками, Святими людьми, духовними Вчителями про порятунок Душі. Нам потрібно про це подумати, знайти в собі сили і час, не відкладаючи на потім. Ісусу Христу, Будді, Мухаммеду і іншим Святим варто вірити, вони праведники, вони не брешуть, у них відсутня неправда, а є тільки Блага Істина. І всі вони говорили про одне й те ж: «не сійте в зла, неправди, бо пожинати доведеться худе».
В наш час, в століття невігластва і пристрасті так багато заплутаного і не ясного, що ми не як не розберемося з питанням, де знаходиться джерело, нашої негативної карми і як від неї звільнитися? Перш за все, нам потрібно зрозуміти, що наша доля в руках Бога, і тільки один Він знає цю таємницю і заховав її навмисно від очей людини. Людині це не є поки що й не під силу, адже джерело нашого страждання тягнеться по Вічності, з часів гріхопадіння Адама і Єви. І щоб розібратися в цьому питанні можна собі «зламати» голову і не вистачить часу за кілька життів дійти до цього. І розуміючи це Бог, спростив цю задачу для нас, ототожнив це місце з нашим характером. Тому і наша доля залежить від нашого сформованого характеру.
Якщо у людини переважає в характері невігластво і пристрасть, то за законом подібності до нього будуть притягатися важкі події: хворобу, не удача, конфлікти, тертя в сім’ї і на роботі ит. п. І відповідно навпаки, коли у людини позитивний характер, то до нього, за законом подібності, буде притягатися все позитивне.
Висновок з цього випливає: наша карма криється в нашому характері, а змінюючи свій характер на краще, тим самим ми і очищаємо свою карму, долю, життя від негараздів. Ось саме таких дій Бог і чекає від нас на сьогоднішньому етапі еволюції.
На кожного з нас, на нашу долю впливають не тільки слідства наших гріховних діянь, а й гріхи наших предків (родова карма), які призводять нас до страждань. Про родової карму або вплив роду говориться дуже багато в різних джерелах інформації. В Біблії з цього приводу сказано, що «ви будете страждати за гріхи свої, а так само і ваші діти до четвертого коліна». А як ще один доказ того, що діти страждають за гріхи батьків, візьмемо ще один приклад з Біблії: підходячи до храму, Ісус Христос і його учні побачили сліпого, що просить милостиню, і запитали учні Ісуса: «за що ця людина страждає, за свої гріхи або за гріхи батьків? ».
У минулі часи люди мали знання про карму роду і її вплив і все намагалися не зганьбити честь і гідність свого роду. В роду були всі віруючі, в обов’язковому порядку дотримувалися всі традиції свого народу, була дисципліна, повага, молодші шанували старших, всі рішення приймали старійшини роду, процвітала взаємовиручка, і кожен член роду, свідомо боявся, як вогню, своїми діяннями зганьбити і погіршити свій рід. Якщо в роду хтось виходив заміж або одружився, перш ніж створити сім’ю, батьки розпитували одне одного про рід і розглядали родову лінію кількох поколінь нареченої і нареченого. Якщо з’ясовувалося, що у кого-то в роду відбувалося багато не приємних подій: вбивство або самогубство, повторювані тяжкі захворювання, часті нещасні випадки, у багатьох в роду не вдало складається життя, немає продовження роду, часті скандали з бійками — це все є ознаками присутності впливу родової карми, то одна зі сторін, в не образить іншого, могла відмовитися від такого союзу. При шлюбі два роду зливаються в один, і якщо в одному роду було сильне негативний вплив родової карми, то вона теж лягає на плечі іншого роду.
Чому ж за наші гріхи страждають наші діти, внуки і майбутнє покоління? А суть в тому, що ми всі єдині в своїй сім’ї, роду, країні, на планеті. Все людство взаємопов’язане між собою. І на рівні душі нас всіх об’єднує єдина енерго структура або сукупність наших індивідуальних тонких полів утворюють загальне поле всього людства. Ось чому говорить мудрість: «якщо я не звільнюся — не звільнять і ти, а якщо ти не звільнишся — НЕ звільнюся і я». Ми всі один на одного впливаємо, вносячи своїми діяннями в загальне поле людства свій внесок благої або «пекельний». І багато що залежить від нас, буде «рай» на землі, будемо ми всі щасливі. На тонкому плані кожна сім’я має тісний взаємозв’язок, і всі члени сім’ї з’єднані своїми полями в одне загальне поле — поле сім’ї. Якщо батьки ображають, один одного, то це позначається на дітях, на початку у вигляді слабкості, виснаження дитини, а потім і приходять хвороби. Тому що при сварці батьки вихлюпують з себе негативні емоції: роздратування, злість, агресію. А це є втрата життєво важливої енергії із загального поля сім’ї, а образи перешкоджають, і в якійсь мірі закривають наповнення енергії з простору в загальне поле сім’ї. Ось і відбувається, що дитина або дорослий виснажується, а нестача енергії призводить до захворювань. Дитина ще слабке, менш захищене істота і весь удар при сварці доводиться на нього. І що найгірше, при сварці дорослі своїми діями обтяжують карму роду. І не тільки будуть страждати наші діти, але й онуки і правнуки. А все родинні сім’ї, на тонкому плані, на рівні душі, пов’язані між собою загальним полем — роду, в якому зберігається вся інформація наших діянь всіх сімей роду. У цьому полі так само зберігається інформація дій всіх мешканців душ, членів роду, яка впливає на сьогодення і на долю майбутнього покоління. Візьмемо, наприклад: якщо хтось грішить, то він вносить тяжкість в загальне поле свого роду, тим самим погіршуючи суд усім членам роду, а якщо людина скоїла благе дію, то в загальне поле приходить світло, і доля у всіх в роду поліпшується .
Рід — це як живий організм, якщо захворює, якийсь окремий орган, то від цього страждає і поступово руйнується і весь організм, адже всі органи взаємопов’язані між собою.
Якщо в роду батьки часто скандалили і грішили, по сліпоти своєї, вони набрались великого карми вантажу, і ця ноша важка для них і не під силу, і після смерті їх чекає дуже сильне мука. В цьому випадку включається Закон взаємовиручка і Закон самопожертви, що діє на рівні душі, по Волі Божої. Діти і внуки роду, надсознательного беруть на себе гріхи батьків і розподіляють між собою, кому і що під силу перенести. А якщо батьки спеціально і тверезо це робили, що б принизити, дошкулити один одному, в такому випадку закон взаємовиручка і самопожертву не діє, мовчить, бо не порушені серця дітей, онуків і правнуків. Це є ще однією гранню родової карми, чому страждають наші діти, внуки і правнуки.
Як позбавиться від впливу негативної родової карми
Якщо у кого-то з нас виникла проблема через вплив родової карми, то в більшості випадків це означає, що Бог дає саме нам право і можливість очистити себе і свій рід від страждань, така наша доля. І що б звільнитися від страждання людині, перш за все потрібно повернутися до Бога, змиритися зі своєю проблемою і не звинувачувати нікого в тому, що так сталося. Потім прийти до розуміння свого гріха і сповідатися Богові в цьому і щиро покаятися, тому що і ми своїми діяннями не залишилися без участі по отягощению родової карми. А потім взяти будь-яку покаянну молитву про прощення гріхів роду і кілька разів в день нести цю молитву Милосердного Бога, до тих пір, поки проблема не піде. Під час молитви попросити Пресвяту Богородицю, щоб Вона помолилася Богу за нас грішних. Якщо дідуся, бабусі, мами тата або хтось із членів сім’ї віруючий, то попросити їх зробити те ж саме. А якщо немає вже когось в живих, то звернутися до них з цим проханням, подумки, якщо навіть вони були не віруючими, бо там вони вже вірять, тому що незримі речі для них стали зримі. Кожен з нас приєднаються до якоїсь релігії, і ми можемо ще використовувати то знання, яке присутнє в кожній релігії від позбавлення роду від гріха. Але ми не повинні покладатися на допомогу лише з боку, а повинні докласти самі максимум зусиль і затратити багато часу, благаючи Бога про помилування нашого роду. І потрібно вірити і чекати, не втрачаючи надії, і тому, хто щиро стукає, відчиняють двері.
